Садиба Грохольських на П'ятничанах

25.07.2016 2016-07-25

У старовинному мальовничому парку у районі П'ятничани знаходиться один з найстаріших маєтків Вінниччини — садиба Грохольських.

Невеликий оборонний замок на території сучасної садиби побудували татарські полонені.
Згодом ця територія переходила з рук у руки представників кількох шляхетських родин у вигляді спадку, посагу чи подарунку, аж поки на початку XVIII століття брацлавський стольник Міхал Радзімінський не віддав її Міхалу Анджею Грохольському, в якості приданого за свою дочку Анну.

Так Міхал Анджей став першим власником П'ятничан на прізвище Грохольський.

Початок активної розбудови маєтку припадає на добу старшого сина Міхала Анджея — Марціна. Саме він, отримавши маєток у спадок, зробив його своєю резиденцією.  У 1781 році, повертаючись з Канева до Польщі, тут зупиняється король Речі Посполитої Станіслав Август. На згадку про цю подію, Марцін наказав посадити в'їздну липову алею.
З тих пір П'ятничанський маєток не раз ставав резиденцією подорожуючих російських та іноземних монархів.

Палацового характеру оборонному замку надав його наступний власник — син Марціна Міхал. За його наказом надбудували третій поверх, який поглинув наріжні башти головного корпусу. До палацу додали два балкони: один — з боку двору, другий — з боку саду-парку. Балкони спиралися на шість мурованих колон у дорійському стилі. Також у цей час повстали господарчі будівлі, стайня на 34 коней та голуб'ятня. Загалом окремих приміщень у палаці було аж 58, проте не було ані лазні, ані водогону, ані каналізації.

Після 1881 року коли мода на регулярні французькі парки минула, а популярними стали пейзажні англійські, для оздоблення П'ятничанського маєтку запросили відомого ірландського фахівця Діонісія МакКлера. Паркобудівні принципи, які заклав МакКлер, можна спостерігати і сьогодні: широкі галявини, прямі алеї, продумано розсаджені ялинки, смереки, сосни, липи та дуби – загалом понад 80 порід дерев та чагарнику.

Також у той час садиба була відома своєю стайнею, де розводили чистокровних арабських скакунів майже у промислових масштабах. А у лісі поблизу маєтку був розташований звіринець, де вирощували оленів, кабанів та навіть ведмедів. Від маєтку до лісу тягнувся підземний хід, по якому, у разі небезпеки, власники могли втекти.

На початку XX століття у П'ятничанах пробурили артезіанську криницю у 84 м, провели водогін та каналізацію, збудували власну електростанцію. У цей час на території маєтку часто проводили сільськогосподарські виставки та кінні конкурси.

У січні 1918 року, під час більшовицького погрому, палац Грохольських пограбували та спалили. Лише у 1985 році, під час будівельних робіт на розі вулиць Толстого та Малиновського, знайшли вкрадене столове срібло Грохольських — 192 предмет вагою 31 кілограм. Нині знайдений скарб зберігається у краєзнавчому музеї.

Сьогодні П'ятничанський маєток має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва і є чудовим місцем для прогулянок, де можна не лише насолодитися живописними ландшафтами, а й відчути подих історії.

Дістатися до садиби Грохольських із залізничного вокзалу можна на маршрутці №31А (зупинка «Садиба Грохольських»).

Додати в обране

Ця функція доступна лише для зареєстрованих користувачів, будь ласка авторизуйтесь чи зареєструйтесь

Вхід в систему или Зареєструватись