Вже довгий час таємнича ставка Гітлера «Вервольф» у передмісті Вінниці притягує туристів з різних куточків світу. Величезні брили залізобетону розкидані у лісі під Стрижавкою. Саме тут колись розташовувалась одна з головних квартир фюрера, з якої Адольф Гітлер зі своїм штабом керував військовими операціями.
Ідея розмістити філіал головної польової ставки саме поблизу Вінниці, належала найближчому соратнику Адольфа Гітлера, рейхсмаршалу Герману Герінгу, який добре знав цю місцевість.
Будівництво тривало з початку осені 1941 року до середини липня 1942 року. Ним займались понад чотири тисячі робітників, серед яких – підрозділи німецької військово-будівничої організації “ТОДТ” під керівництвом державного радника, архітектора Классена, а також військовополонені, яких одразу після закінчення робіт ліквідували.
За час будівництва ставку тричі перейменовували: першу назву — «Eichenhain» («дубовий гай») – вона отримала під час будівництва, згодом її змінили на «Werwolf» («перевертень»), а потім – на «Wehrwolf» («озброєний вовк»).
Секретний об’єкт маскували під санаторій для німецьких солдат та офіцерів.
Будували її за тією ж схемою, що і головну ставку Гітлера «Вовче лігво» у Східній Пруссії. Територію лісу завдовжки близько 2,5 км і завширшки близько 300 м розбили на 13 секторів, кожний з яких оточили мінними полями і двометровою огорожею з колючого дроту, увінчаною електролінією високої напруги. Також на ставці побудували 80 житлових та службових приміщень, серед яких було навіть казино та басейн. Під землею знаходились три бомбосховища з багатометровою товщиною стін. Вони повинні були захищати не лише від авіаційних та артилерійських снарядів, а й від наслідків ядерної війни. Також на ставці існував потужний телефонний вузол зв’язку з Берліном та ключовими українськими містами. А між Берліном і Вінницею встановили пряме щоденне залізничне і повітряне сполучення.
Територію від чужих очей ретельно маскували за допомогою спеціального покриття, штучних дерев та кущів.
Охороняли об’єкт співробітники німецьких спецслужб. Через кожні 200 метрів на верхівках дерев розміщувались пункти спостереження, а всю територію патрулювали.
Сам Гітлер відвідав ставку двічі. Саме тут він виношував план наступу на Сталінград та Кавказ (операція «Брауншвейг»), а також віддавав директиви з проведення операції «Цитадель» (проти угрупування радянських військ поблизу Курська).
Після того, як Сталін наказав знищити Гітлера, «нквдисти» розглядали можливість його ліквідації саме на ставці «Верфольф».
Проіснувала вінницька ставка до березня 1944 року — піл час відступу, гітлерівці знищили її за допомогою двох вагонів вибухівки.
У повоєнний період вона стала об'єктом ретельного вивчення спеціалістів: за наказом Сталіна, ставку ретельно дослідили. Проте після вибуху, усі приміщення затопила вода і нічого знайти не вдалось. Лише згодом дослідники встановили точні розміри території ставки, а також її окремих зон.
Зараз на території «Вервольфу» діє історико-меморіальний комплекс пам’яті жертв фашизму, в який входить територія самої ставки, а також братська могила військовополонених, які її будували. А на території колишнього пансіонату «Ластівка», який знаходиться поблизу, працює виставка військової техніки та зброї часів Другої світової війни.
Ставка й досі залишається не лише одним з найпривабливіших туристичних об’єктів Вінниччини, а й, напевно, одним з найзагадковіших – місцем, де історія тісно переплітається з легендами.
Дістатися до Стрижавки можна на автобусі з залізничного вокзалу у Вінниці.