Шото я забувся і перестав писати про вінницьких музикантів. А сьодні іду такий і бачу Вітю Бронюка, собствєнной пєрсоной. Ну того, що співає «Сірожине пірожине», «Олені-олені, небриті і неголені» і гурт ТІК очолює. Думаю, ну навєрно вже тре і тут згадати сторожилу подільського саунду (єслі чєсно, то старожила нікто іной, як Паша Зібров, но про нього якось пізніше напишу).
Отже, Вітя як завжди на стілє: кєпочка з ровним козирьком, фірмені кросовочкі, рубашечка, піджачок, тільки чорних ачьочков не хватає і вилітий Джеймс Бонд. Всє вокруг толька і дєлают, що озираються на звізду, хочуть сфоткатися, но сильно стісняються (а для кого співав Ваня Дорн, шо ні нада стісняцца, залишається загадкой).
Вітя, мєжду прочім, очінь відкрита до таких речей людина. Якось мав нагоду з ним говорити, то він із задоволенням відповідав на всі вопроси (ето може буть і потому, що я не ставив йому нєудобних питань), а потом я дістав тєлєфон і запропонував зробити селфі. Так він приобняв мєня, зробив улибку на ліце і мовчки ждав, поки я дєлал сотні фотографій. Так што, єслі зустріните його на вулиці і захатітє зробить пару селфіков, то просто підходите і кажете: «Віктор, я ваш самий вєрний фанат! Давайте сфотографіруємся на долгу память» – і він не відмовить. Може вам, як і мнє повезе, і вас тоже обніме справжня звізда.
А ще я був на кількох Вітькіних концертах. Нє скажу, шо там капєц як інтєрєсно, но людям (особєнно 30+ лєт) очєнь нравіцца. Його виступи хороша нагода відпочити, як зара прийнято говорити, і душой, і тєлом. До того ж музика ТІКу доволі весела. Тут я приведу інтєрєсний факт: абрєвіатура ТІК розшифровується, як Тверезість І Культура.
Я нічьо не маю проти цієї групи, але спочатку я був здивований, що тут взагалі є якісь меседж. Думав, що вінницькі пацани просто рубають свої незамисловаті пісні і отримують за це гроші. Але, як і у всьому в нашем мірє, тут оказалася мораль. Тож прєдлагаю ТОП-3 пісні гурту і мораль, яку я там знайшов.
От ми, українці, думаєм, що раз у нас є суржик, то москалі не поймуть, що ми там балакаємо про них. Це я такий висновок зробив, після того, як послухав пісню «Білі троянди», яку Вітька нєзамєтно переклав з російської. Пісня канєшно веселою получілась, може навіть аранжировка зовсім друга, але ж рози так і залишились стоять бєлимі, з незащіщьонимі шипами і на морозє.
Мораль: Юра Шатунов курить в сторонкє
Розкажу сюжет: Дєвочка просипається від дзвінка шефа. Він такий тіпо: «Дє ти єсть, у нас нарада, робочій день, важні справи тре рішати і всьо такоє». Але у неї жосткий будуняка і їй вопщє нє до роботи. Але шо робить, дєньгі заробляти тре, тому вона прілагаєт всє усілія та їде до офісу. Приїздить така вся впопихах, а колеги вже знайшли відео в інтернеті і сидять ржуть з того, як вона там всю ніч ісполняла і віджигала на клубі. Конєшно там був алкоголь, озабочені мужикі і вєсєльє. Тоді питаннячко, про яку Тверезість І Культуру ідьот рєчь?
Мораль: Її тут просто нєт
Сильна і нєзавісіма женщіна замовляє в інтернеті робота. Не просто якусь там залізяку, а вищий разум в образі молодого, красівого і підкачєного мальчіка. Вона хоче, щоб він їй перекопав город, наколов дров, полагодив дах, а воно, дурне таке, виявилося неспроможним ні на що з цього. То шо ж з ним тоді дєлать? Як отбіть потрачєнниє дєньгі? – Ну конєшно, українці люди прєдпріімчивиє, тому нічьо не залишається, як використовувати його, як секс утєху. Чи осталась женщіна задоволеною роботою машини, дивіться в кліпі.
Мораль: Дєньгі на вітер – це нє про українців