Майже три століття тому львівські капуцини звели костел, що й досі є окрасою центральної частини Вінниці – костел Матері Божої Ангельської.
Небачену колись суму – сто тисяч золотих – коштувало зведення мурів монастиря капуцинів його фундатору – старості міста Людвіку Калиновському. Таку суму, відповідно до рішення суду, заплатив Калиновському граф Потоцький, як компенсацію за нанесену образу. Згодом Калиновський разом із дружиною Єлизаветою докладають свої власні кошти та будують третій на той час у Вінниці монастир.
У 1745 році встановлюють наріжний камінь храму, в який вмонтували свідоцтво про його освячення, закладають фундамент та будують дерев'яну капличку. А завершують будівництво монастиря та костелу Матері Божої Ангельської лише шістнадцять років потому.
Храм будують у незвичному стилі тосканського бароко. Так постав тринефний двоярусний храм, виконаний у формі латинського хреста. До центрального входу, над яким возвеличувалась скульптура Діви Марії, вели двомаршеві симетричні сходи, а праворуч від нього розташовувалась капличка. На фронтоні помістили дві фігури святих.
Вся архітектура будівлі, зокрема і простота зовнішнього оформлення відображали принцип життя членів Ордену капуцинів, який славився аскетизмом.
Під храмом знаходились підземні ходи, які з’єднували його з єзуїтським та домініканським монастирями та вели аж до Південного Бугу. Вони дозволяли ченцям рятуватися у разі небезпеки. Проходи були такі великі, що у них могли розминутися дві карети.
Після пожежі 1778 року, яка зруйнувала частину єзуїтського монастиря, капуцинський костел на вісім років став головним парафіяльним католицьким храмом міста.
Наприкінці XIX століття, відповідно до указу російського імператора, будівлю монастиря передали військовим частинам, ченці-капуцини ж шукають притулок у лояльніших до їхньої релігії країнах.
Проте храм Матері Божої Ангельської продовжував діяти.
У 1931 році храм закривають, а його приміщення віддають Товариству сприяння авіації та хімічного захисту.
Під час Другої світової війни у храмі проводять масштабну реставрацію та відновлюють богослужіння.
У 1960-х храм закривають вдруге, а в його приміщенні розміщується товариство пропаганди атеїзму.
Після проголошення незалежності, костел відреставрували та заново освятили, відновили богослужіння. Сюди повернулися брати Ордену Братів Менших Капуцинів.
Сьогодні окрім незвичного архітектурного стилю, родзинкою цієї споруди є орган, відреставрований органмейстером Єжи Куклою. Щотижня всі охочі мають змогу відвідати органні концерти.
Дістатися до костелу Марії Божої Ангельської із залізничного вокзалу можна на будь-якому трамваї чи тролейбусах №5 та №11 (зупинка «Соборна»).